-
1 кончина мира
война во всей её сложности, мир войны — the macrocosm of war
-
2 кончина мира
1) Religion: Second Advent, end of the age, the end of the age2) Christianity: the end of the ages -
3 кончина мира
Русско-английский глоссарий христианской лексики > кончина мира
-
4 кончина
сконання, скін (р. скону), кончина. [Скінчилися болі сконання тяжкого (Грінч.). Останнє тремтіння людського духу перед сконанням (Л. Укр.). В ярмо запрягшися, тягни до скону (Франко). Коли-б він до моєї кончини вернувся: хоч-би встигла з ним попрощатися (Кон.)]. -чина мира - кінець світу (світові), кончина світу (світові). [Кончина світу зближається (Свидн.)]. -чина живота нашего - кончина живоття нашого.* * *торж.кончи́на, скона́ння, скін, род. п. ско́ну; смерть, -ті -
5 преставление света
(кончина мира, переворот в земной Вселенной) the end of the world, doomsdayРусско-английский словарь религиозной лексики > преставление света
-
6 Second Advent
-
7 end of the age
Религия: кончина мира -
8 second advent
-
9 the end of the age
Религия: конец времён, кончина мира, конец века сего -
10 the end of the ages
Христианство: кончина мира -
11 приходивший в мир
Русско-английский большой базовый словарь > приходивший в мир
-
12 пришествие в мир
Русско-английский большой базовый словарь > пришествие в мир
-
13 dissolution
ˌdɪsəˈlu:ʃən сущ.
1) а) таяние снега, льда и т.п.;
уст.> переход из твердого в жидкое состояние любых других веществ Syn: liquefaction, melting б) хим. растворение, разложение на составляющие в) редк. хим. раствор Syn: solution г) распад, разложение ( атомов, веществ, тканей и т.п.) ;
гниение The dissolution of flesh, skin and bones. ≈ Разложение плоти, кожи и костей. Syn: disintegration, decomposition
2) а) распад государства, империи Syn: disintegration, disorganization б) конец, смерть;
исчезновение, вымирание;
распад, увядание He had but to wait the dissolution of Otho's power;
it crumbled away of itself. ≈ Ему нужно было лишь дождаться, когда власть Отто умрет сама собой, что уже и происходило. Syn: death, decease, undoing, termination, destruction, ruin в) распад, моральное разложение;
развязность, вседозволенность After the general peace of 1814, dissolution began to decrease in high places. ≈ После относительного мира, наступившего в 1814, в верха проникло моральное разложение. г) псих. мед. дисфункция, дегенерация (тип заболевания, особенного заболевания нервной системы, когда налицо не развитие культуры вируса или чего-л. подобного, а дезинтеграция каких-л. частей или функций организма)
3) юридические, административные термины а) юр. расторжение договора, брака и т.п., отмена, аннулирование б) роспуск, закрытие( какой-л. коллегиальной единицы), расформирование (в частности и особенно воинской части) Since the dissolution of the Board of Agriculture. ≈ После роспуска Аграрного Совета. в) коммерч. ликвидация предприятия, общества и т.п. растворение разжижение;
таяние - * of ice таяние льда разложение, разрушение, распад - * of a state распад государства расторжение, разрыв - * of a treaty расторжение /разрыв/ договора - * of a marriage расторжение брака роспуск, закрытие - * of Parliament роспуск парламента ликвидация (дела, предприятия) - * of (a) partnership ликвидация компании окончание, конец;
крушение, крах - * of morals падение нравов смерть, кончина - approaching * близкая смерть;
приближение смерти applicant for ~ инициатор расторжения брака claim for ~ требование расторжения dissolution закрытие ~ конец, смерть;
исчезновение ~ крушение ~ ликвидация ~ ком. ликвидация ~ окончание ~ разложение ~ распад (государства) ~ растворение;
разжижение;
разложение (на составные части) ~ растворение ~ расторжение (договора, брака) ;
отмена ~ расторжение ~ расформирование ~ роспуск, закрытие (парламента и т. п.) ~ роспуск ~ смерть, кончина ~ таяние (снега, льда) ~ of a contract расторжение контракта ~ of company ликвидация компании ~ of marriage аннулирование брачного контракта ~ of marriage расторжение брака ~ of Parliament роспуск парламента ~ of partnership ликвидация товарищества early ~ of parliament досрочный роспуск парламента enforced ~ вынужденная ликвидация general ~ общая ликвидация general ~ общий роспуск petition for ~ заявление о ликвидации компанииБольшой англо-русский и русско-английский словарь > dissolution
-
14 end
1. n конец, окончаниеhappy end — счастливый конец; счастливая развязка
to bring to an end — закончить, завершить
to come to an end, to be at an end — прийти к концу, кончиться
in the end — в конце концов, в конечном счёте
to the end of time — вечно, на веки веков
end format — конец команды «формат», начало набора текста
2. n конец, последняя, заключительная часть; завершениеa story without an end — рассказ, который ничем не кончается
the but end of the house — часть дома, выходящая на улицу
3. n смерть, кончина, конецto be the end — довести до гибели, прикончить
4. n прекращение существованияthat will be the end of all war — это положит конец всякой войне, войны исчезнут навсегда
5. v кончать; заканчивать6. v кончаться, завершаться7. v прекращать8. v редк. кончиться, умереть9. v уст. прикончить, убитьСинонимический ряд:1. back (noun) back; posterior; tail end2. border (noun) border; boundary; confines3. butt (noun) bit; butt; fragment; remnant; scrap; shard4. cease (noun) attainment; bound; cease; cessation; close; closing; closure; completion; conclusion; consummation; denouement; desistance; desuetude; discontinuance; discontinuation; ending; epilogue; extreme; extremity; finale; finish; fulfillment; last; limit; limitation; period; stop; swan song; term; termination; terminus; windup; wrap-up5. rear (noun) rear; tail6. view (noun) aim; design; drift; goal; intent; intention; meaning; object; objective; plan; point; purpose; reason; target; view7. close (verb) close; complete; conclude; consummate; crown; determine; do; finish; fulfil; fulfill; quit; terminate; ultimate; wind up; wrap up8. die (verb) depart; die; expire; pass away9. stop (verb) abort; cease; desist; discontinue; halt; pass; stop; vanishАнтонимический ряд:accomplishment; begin; beginning; cause; commence; commencement; continue; enter upon; establish; found; foundation; front; inaugurate; inauguration; inception; initiate; initiation; introduction; start -
15 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
См. также в других словарях:
АНТИХРИСТ — [греч. ὁ ἀντίχριστος тот, кто против или вместо Христа], в Свящ. Писании А. именуется всякий отрицающий то, что Иисус есть Христос, т. е. обетованный Богом Мессия, а также тот, кто отвергает Его Богосыновство: «Кто лжец, если не тот, кто… … Православная энциклопедия
Ориген — Ωριγένης Портрет Оригена Работа неизвестного художника XVI века Гравюра на металле … Википедия
ПРЕСТАВЛЯТЬ — ПРЕСТАВЛЯТЬ, преставить что, переставлять, перемещать, церк. Аще имам всю веру, яко и горы преставляти, любве же не имам, ничтоже есмь. | кого, церк. перемещать, смещать. И преставль его (Саула), воздвиже им Давида в царя. | кого, преобразовать,… … Толковый словарь Даля
БИБЛЕИСТИКА — историко филологическая наука, изучающая Библию как лит. произведение посредством текстологического (т. н. низшая критика; нем. Textkritik; англ. textual criticism, lower criticism) и лит. анализа (нем. Literarkritik, höhere Kritik; англ. higher… … Православная энциклопедия
Раннее христианство и переселение душ — С первых веков христианство отвергает доктрину переселения душ. Согласно взглядам христиан, душа проживает в теле одну единственную жизнь и со смертью тела ожидает второе пришествие Иисуса Христа и Страшного суда, который должен решить её… … Википедия
Ересь жидовствующих — Ересь жидовствующих православно церковное[1][2][3] название для ряда разнородных ересей с точки зрения официальной православной церкви[4]. Используется преимущественно применительно к отколовшейся религиозной группе Схарии, возникшей в… … Википедия
ИГРАТЬ С ОГНЁМ — кто Поступать неосмотрительно, крайне неосторожно. Подразумевается, что обострение ситуации может произойти вследствие раздражения, возмущения или гнева того, от кого зависит дальнейшее развитие хода событий. Имеется в виду, что лицо или группа в … Фразеологический словарь русского языка
ШУТИТЬ С ОГНЁМ — кто Поступать неосмотрительно, крайне неосторожно. Подразумевается, что обострение ситуации может произойти вследствие раздражения, возмущения или гнева того, от кого зависит дальнейшее развитие хода событий. Имеется в виду, что лицо или группа в … Фразеологический словарь русского языка
БОГОСЛОВИЕ БИБЛЕЙСКОЕ — представляет собой систематизацию вероучительных истин Библии в связи с конкретной историей двух Заветов. Библ. Б. сравнительно молодая наука. До 18 в. в богосл. системах цитатами из ПИСАНИЯ пользовались чаще всего «без всякого внимания к их… … Библиологический словарь
НАУКА И БИБЛИЯ — Проблема соотношения между Свящ. Писанием и данными наук имеет два осн. аспекта: 1) естественнонаучный (Н. и Б. о происхождении Вселенной и человека; библ. и научная *космография) и 2) исторический (свидетельства Библии и данные историч. науки;… … Библиологический словарь
Великий вторник (предсказание о разрушении Иерусалима) — В этой притче Христос говорит, что Царствие Небесное будет подобно десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху. Пять мудрых взяли с собой масла для ламп в запас, а пять неразумных нет. Когда раздались крики о том, что… … Энциклопедия ньюсмейкеров